Скабарівщина

Скабарі́вщина — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області.

Населення становить 0 осіб.

Основні дані
Населення 0 (2005)
Площа   0,8 км² = 80 га
Густота населення   5 осіб/км²
Поштовий індекс   45796
Телефонний код   +380 3379

Географічні дані
Географічні координати 50°28′30″ пн. ш. 24°39′47″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 217 м

Зміст

Історія

На території села проживало слов'янське плем'я волинян.

У Х ст. воно ввійшло до складу Русі.

У ХІѴ ст. територія села відійшла до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі.

Село Скабарівщина засноване в другій половині ХІХ ст. німецькими колоністами.

У 1902 році колонія Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 50 верст, від волості 8. Дворів 19, мешканців 154

У 1906 році колонія Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 50 верст, від волості 8. Дворів 19, мешканців 127

У 1921 році село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства.

Дворів 22, мешканців 153.

У 1936 році село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинської губернії Скабарівщина та селища: Степанівка, Узнів і Зруб.

20 січня 1940 р. було утворено Горохівський район, до якого входило село.

До парафії Печихвостів входили кілька хат Скабарівщини.

У 1941 році в селі 37 дворів. Жили одні українці. Окремо - багатий осадник поляк Міхалєвський (вбито в липні 1943 року).

Трагедія на Волині в 1943 році є важливою історичною подією, яка вплинула на відносини між українцями та поляками. Ця подія стала частиною польсько-українського конфлікту, і її наслідки досі обговорюються.

На жаль, історія подій 11 липня 1943 року на Волині є досить складною і спірною. Існують різні джерела та інтерпретації, які вплинули на сприйняття цих подій.

Уже в перші дні війни, німці розстріляли в селі шістьох членів ОУН.

В 40-х роках Горохівський район ОУН мав 5 кущових проводів, за кожним з них був закріплений порядковий номер

та 5–6 населених пунктів. До складу куща № 1 Горохівського р-ну

ОУН входили села: Підбереззя, Мирків, Пірванче, Стрільче, Лемешів Горохівського р-ну Волинської обл. До куща № 2 села: Красів Горохівського р-ну, Шпиколоси, Смиків, Бодячів, Княже Сокальського р-ну Львівської обл. та до куща № 3 села: Охлопів, Печихвости, Полюхне, Сільце, Скабарівщина Горохівського р-ну.

Станом на жовтень 1946 р. в Луцькій окрузі (І) з 17 районів організаційною мережею ОУН було охоплено 15.

Встановити, які саме райони входили до складу даних округ та які були їх територіальні межі – непросто.

Так, у 1946 р. до складу Горохівського надрайону входило 4 райони:

1) Охоплював села: Стрільче, Печихвости, Скабарівщина, Полюхне, Сільце, Квасів Горохівського р-ну, Русів Володимир-Волинського р-ну Волинської обл., Княже, Матів, Смиків, Шпиколоси Сокальського р-ну Львівської обл.

2) Охоплював села: Старостав, Угів, Цегів, Холонів, Бужани, Ощів, Звиняче, Красів, Новосілки, Мислині, Єлізарове, Ковбань, Колодеже Горохівського р-ну Волинської обл.

3) Охоплював села: Козятин Горохівського р-ну, Топилище Іваничівського р-ну, Білопіль, Конюхи, Новий Загорів Локачинського р-ну Волинської обл.

4) Охоплював села: Скобелка, Марковичі, Пірванче, Озерці, Мирків, Рачин, Лемешів, Підбереззя, Верхостав, Терешківці, Пустомити Горохівського р-ну та Коритниця Локачинського р-ну Волинської обл.

11 січня 2005 р. із Скабарівщини, до сусіднього Полюхна виїхали два останні мешканці — Галина та Іларіон Кмити. Війна, колективізація, тодішні експерименти над селом, а ще брак гарних доріг обезлюднили Скабарівщину. А колись тут було майже 50 дворів. Родючі землі, чудова природа вабили сюди хліборобів. Тепер там, де понад століття вирувало життя, народжувались і вмирали люди, гуляли весілля, залишилося лише кілька пусток, здичавілі сади і чиїсь давно забуті іграшки в бур’янах.

Зараз в селі Скабарівщина ніхто не живе.

Перший заступник міського голови Горохова Максим Ящукевич зазначив, село Скабарівщина почало «вимирати» уже дуже давно.

«Це ще було, мабуть, що за радянського часу. Ну, це в кінці вже, напевно, коли розпадався союз. І от власне воно... Ну, вона там не було велике те село. Але скоріш за все оцей розпад Радянського Союзу. Там ніколи не було багато населення. Роботи не стало, скажімо так, і те село по тихеньку пропало», – каже заступник.

Він додав, що ще до великої війни туди їздили люди, підтримували життя у населеному пункті, облагороджували свої садиби та городи.

Однак зараз і цього немає. Як каже Юрій Діконт, це явище доволі сумне, але цілком нормальне.

«Є природній відтік населення міграційний, у звязку з, напевно, зникненням колишніх сільських громад. Там, де не стало колгоспів, виробництв і там відповідно зникали мешканці», – резюмує Діконт.

19 липня 2020 р. Горохівський район було приєднано до Луцького району.

Країни, до яких належала територія села Скабарівщина
981 - 1241р. - Русь

988 ― 1390р., 1431―1452р. - Волинське князівство

1199-1349р. - Галицько-Волинське князівство

1349-1569р. - Велике Князівство Литовське

1569-1795р. - Річ Посполита

1795-1917р. - Російська імперія

1917-1921р. - Українська Народна Республіка

1921-1939р. - Польща

1939-1941р. - Українська Радянська Соціалістична Республіка в складі СРСР

1941-1944р. - Рейхскомісаріат «Україна» (окупація Третього Рейху)

1944-1991р. - Українська Радянська Соціалістична Республіка в складі СРСР

1991-зараз - Україна

Історія (скорочено, з датами)

981 р. - слов'янське плем'я волинян ввійшло до складу Київської Русі.

1349 р. - територія села відійшла до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі.

Друга половина ХІХ ст. - село було засноване німецькими колоністами.

1902 р. - колонія Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 50 верст, від волості 8. Дворів 19, мешканців 154

1906 р. - колонія Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 50 верст, від волості 8. Дворів 19, мешканців 127

1921 р. - село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства.

Дворів 22, мешканців 153.

1936 р. - село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинської губернії Скабарівщина та селища: Степанівка, Узнів і Зруб.

20 січня 1940 р. - було утворено Горохівський район, до якого входило село.

До парафії Печихвостів входили кілька хат Скабарівщини.

1941 р. - в селі 37 дворів. Жили одні українці. Окремо - багатий осадник поляк Міхалєвський (вбито в липні 1943 року).

Трагедія на Волині в 1943 році є важливою історичною подією, яка вплинула на відносини між українцями та поляками. Ця подія стала частиною польсько-українського конфлікту, і її наслідки досі обговорюються.

На жаль, історія подій 11 липня 1943 року на Волині є досить складною і спірною. Існують різні джерела та інтерпретації, які вплинули на сприйняття цих подій.

Уже в перші дні війни (22 червня 1941 - 8 травня 1945), німці розстріляли в селі шістьох членів ОУН.

В 40-х роках Горохівський район ОУН мав 5 кущових проводів, за кожним з них був закріплений порядковий номер

та 5–6 населених пунктів. До складу куща № 1 Горохівського р-ну

ОУН входили села: Підбереззя, Мирків, Пірванче, Стрільче, Лемешів Горохівського р-ну Волинської обл. До куща № 2 села: Красів Горохівського р-ну, Шпиколоси, Смиків, Бодячів, Княже Сокальського р-ну Львівської обл. та до куща № 3 села: Охлопів, Печихвости, Полюхне, Сільце, Скабарівщина Горохівського р-ну.

11 січня 2005 р. - із Скабарівщини, до сусіднього Полюхна виїхали два останні мешканці — Галина та Іларіон Кмити.

Зараз в селі Скабарівщина ніхто не живе.

19 липня 2020 р. Горохівський район було приєднано до Луцького району.

Символіка села

В села Скабарівщина немає офіційно затвердженого герба чи прапора. Але є його проєкти.

У 1999 році, вивчивши правила геральдики на основі історичних матеріалів, відомий на Волині краєзнавець, педагог, художник і поет з села Лобачівка Леонід Чучман виготовив проєкти гербів міст і сіл Горохівського району з поясненням до кожного з них, село Скабарівщина в тому числі (зараз ці проєкти зберігаються в музеї історії школи с. Лобачівка). Вони є ще в книзі "Леонід Чучман: педагог, краєзнавець,художник, поет" у серії "Визначні постаті Волині".

Опис герба

Основна ідея герба: Скабарівщина - село з багатими національними традиціями.

Основою герба є прямокутний щит, основа якого дорівнює 3/4 висоти, із загостреним виступом. Нижні кути щита заокруглені.

У верхній частині щита напис: "Скабарівщина". Щит розділений вертикальними смугами на три частини. Дві крайні смуги жовтого кольору, середня смуга блакитного кольору. У верхній частині герба символічне зображення тризуба і факела, у пам'ять про героїчні бої підрозділів УПА з фашистами в роки Другої Світової війни. В нижній частині герба зображено герб Волині.

Основні кольори герба: блакитний - символ краси і величі, жовтий - символ багатства і сили. Окрім цього це національні кольори України.

Проєкти прапора і герба, створені автором сайту.

Опис прапора

Прапор розділений вертикальними смугами на три частини. Дві крайні смуги жовтого кольору, середня смуга блакитного кольору. У верхній частині прапора зображено герб Волині. В нижній частині прапора символічне зображення тризуба і факела, у пам'ять про героїчні бої підрозділів УПА з фашистами в роки Другої Світової війни.

Основні кольори герба: блакитний - символ краси і величі, жовтий - символ багатства і сили. Окрім цього це національні кольори України.

Герб Скабарівщини_edited_edited_edited.p

Опис герба

Щит розділений вертикальними смугами на три частини. Дві крайні смуги жовтого кольору, середня смуга блакитного кольору. У верхній частині герба зображено герб Волині. В нижній частині герба символічне зображення тризуба і факела, у пам'ять про героїчні бої підрозділів УПА з фашистами в роки Другої Світової війни.

Основні кольори герба: блакитний - символ краси і величі, жовтий - символ багатства і сили. Окрім цього це національні кольори України.

Населення

У 1921 році чисельність наявного населення села становила 153 осіб, з яких 72 чоловіки та 81 жінка.

Серед них: 153 православних.

По національностям: 153 українця.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 38 осіб, з яких 18 чоловіків та 20 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4 особи.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

11 січня 2005 р. із Скабарівщини, до сусіднього Полюхна виїхали два останні мешканці — Галина та Іларіон Кмити.

1902 154

1906 127

1921 153

1989 38

2001 4

2005 0

Кількість дворів

1902 19

1906 19

1921 22

1941 37

Керівництво в підпіллі ОУН і УПА

Родом з села:

Кравчук Петро, псевдо Лісовий, уродженець с. Скабарівщина Горохівського р-ну Волинської обл. З весни 1943 р. чотовий УПА сотні Грома (М. Новосад). Керував боєм з німцями 7.05.1943 р. в с. Сільце Горохівського р-ну (Література: Криштальський А. Національно-визвольний рух опору на Горохівщині. – Луцьк, 1994. – С. 52; Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. – Рівне, 2008. – Т. 1. – C. 266).

Оксис Олександр, псевдо Вишня, Козак, Назар, 1922 р. н., уродженець с. Скабарівщина Горохівського р-ну Волинської обл. Заступник референту СБ Горохівського РП ОУН, комендант КБ СБ ОУН. Був схоплений 29.12.1950 р. 227-м СП ВВ МДБ разом з провідником Лопатинського РП ОУН Кавуном у криївці під будинком агента МДБ Науменка в с. Галичани Горохівського р-ну, який підлив їм у молоко спецпрепарат Нептун (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 4826. – Арк. 23; ГДА СБУ. – Ф. 6. – Спр. 67865. – Т. 1. – Арк. 27; Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 57. – Арк. 114).

Оксис Семен, псевдо Чутка, 1918 р. н., уродженець с. Скабарівщина Горохівського р-ну Волинської обл. Комендант КБ ОУН (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 4826. – Арк. 23).

Мешкали в селі:

Поліщук (ім’я невідоме), псевдо Підкова, 1912 р. н., мешкав в с. Скабарівщина Горохівського р-ну Волинської обл. З весни 1944 р. заступник командира сотні УПА Чорноморця (О. Мельник) (Джерела: ГДА СБУ. – Ф. 6. – Спр. 67808. – Арк. 12).

Інші особи, пов'язані з селом:

Голубовський Петро Федосійович, псевдо Клим, Микола, 1925 р. н., с. Охлопів Горохівського р-ну Волинської обл. З весни 1943 р. в УПА, з весни 1945 р. в особистій охороні Федька (С. Крохмаль). З літа 1945 р. комендант КБ ОУН в селах: Печихвости, Сільце, Скабарівщина, Угів Горохівського р-ну. Загинув 9.06.1949 р. у засідці з ОВГ МДБ в Завидівському лісі (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 4286. – Арк. 19; Спр. 8586. – Арк. 89. Література: Хлопчук Ю. Згадаємо всіх поіменно // Народна трибуна – 1992. – 18 липня).

Стасюк Павло, псевдо Сумний, уродженець с. Печихвости Горохівського р-ну Волинської обл. З весни 1943 р. чотовий УПА в сотні Грома (М. Новосад), керував 9.05.1943 р. боєм з німцями поблизу с. Скабарівщина Горохівського р-ну (Література: Криштальський А. Національно-визвольний рух опору на Горохівщині. – Луцьк, 1994. – С. 52; Ланівець О. Сибірська голгофа Стасюків // Досвітня зоря. – 2001. – 9 серпня; Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. – Рівне, 2008. – Т. 1. – C. 266–267).

Трачук Віталій Васильович, псевдо Славко, 1924 р. н., уродж. с. Охлопів Горохівського р-ну Волинської обл. Підрайонний пров. Горохівського РП ОУН (1944–1945), діяв у селах: Угів, Сільце, Скабарівщина, Печихвости Горохівського р-ну (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 4826. – Арк. 19).

Новосад Степан Степанович
Народився 21.06.1942 в селі Скабарівщина Горохівського району Волинської області. Кандидат фізико-математичних наук (Оптичні властивості активованих кристалів йодистого кальцію, 1984).

Закінчив фізичний факультет Львівського державного університету (1969), докторантуру (1998). В 1970–1983 р. інженер, старший інженер проблемної НДЛ росту та дослідження фізичних властивостей кристалів, 1983–1995 молодший, науковий, старший науковий співробітник НДЧ, 1998-2000 р. провідний науковий співробітник НДЧ, 2000–2003 р. доцент кафедри загальної фізики Львівського університету, з 2003 р. провідний науковий співробітник НДЧ ЛНУ ім. І.Франка.

Наукові інтереси: фізичні властивості люмінесцентних і світлочутливих матеріалів на основі галогенідів і оксидів металів. Опублікував близько 300 праць, 44 АС і патентів. Керівник 2 кандидатських дисертацій.

Помер 29 серпня 2022 р.

Новосад Олександр Дмитрович (1891)

Дата народження: 1891 р.
Місце народження: с. Скабарівщина Володимир-Волинського повіту, Польща
Національність: українець
Соціальне походження: селянин
Освіта: освіта середня
Професія / місце роботи: / вчитель Довгівської сільської школи Софіївського р-ну.
Партійність: позапартійний

Дата смерті: 10 лютого 1938 р.
Місце смерті: розстріляний 10.02.1938 р.

Де і ким заарештований: Заарешт. 27.01.1938 р., звинувачений у шпигунстві на користь Польщі
Дата арешту: 27 січня 1938 р.
Дата реабілітаціi: 12 вересня 1958 р.
Реабілітуючий орган: Реабілітований 12.09.1958 р.

Джерела відомостей: Національний банк репресованих