Історія

Історія села почалась дуже давно. Перші поселення належали до часів палеоліту. На території села проживало слов'янське плем'я волинян. У Х ст. воно ввійшло до складу Русі. У 1241 р. село зруйнували татари. У ХІѴ ст. Печихвости відійшли до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі, де було запроваджене кріпосне право, і землі селян відійшли до фільварка польської пані.

Перша згадка про Печихвости у «Літописі минулих літ», датується 1508 р., хоча подейкують, що воно значно старше. Достовірних даних про село не збереглося. З розповідей старожилів села, ще із часів монголо-татарської навали існує легенда, яка розповідає про походження назви «печихвости». Тоді українські села ставали неабиякою поживою для ворогів. Поселення були погано укріплені, а зброї як такої, не було. Селяни озброювалися хто чим міг: вилами, кілками, косами, сокирами — хоча і це не допомагало здолати кінні загони ворогів. Під час одного з набігів місцеві жителі придумали новий метод боротьби із татарами. За вказівкою одного чоловіка, селяни поприв'язували бикам до хвостів палаючі факели — віхті. Худоба в паніці бігла вперед із палаючими хвостами, таким чином розганяючи ворогів і підпалюючи їх намети, а люди йшли слідом і добивали покалічених татар. Такий ворожий табір був розбитий у лісі, біля урочища Дубина.

Старожили вважають, що саме ця легенда і послугувала основою дивної назви села - Печихвости. Навіть пізніше, коли хотіли перейменувати Печихвости на Малинівку, люди відмовилися, зберігши незвичайну історію порятунку від ворогів.

Могло бути і так: на території поселення переганяли волів, підпалюючи їм хвости, аби вони швидше рухалися. Тими теренами в часі ХVI – ХVIII століття худобу провадили на центральноєвропейські ринки Шльонською дорогою до Силезії.

Власниками поселення, були, зокрема, Гаврило та Федір Бокії, Юзеф Хшонщевський — батько Антонія Роберта.

Минав час, село розбудувалося. Нарешті люди звели дерев'яну церкву, яку згодом спалили татари.

Із початком визвольної війни у Печихвостах відбулися повстання проти польських панів, селяни забрали своє майно і землю назад.

Віруючі не хотіли залишатися без храму, адже село без церкви, як сім'я без мами, тому в 1659 році будують нову.

Однак стихія не пощадила святині: під час грози в церкву вдарила блискавка, і вона згоріла.

Про село Печихвости в "Географі́чному словни́ку Королі́вства По́льського та інших слов'янських теренів"(1902)

"Pieczychwosty, wś, pow. włodzimierski, gm. Podberezie, 46 w. od Włodzimierza, 140 dm, 1097 mk, , cerkiew, wiatrak. Nadana Bokiejowi.

W r. 1545 Hawryła i Fiedora Bokijewiczów.

W r. 1570 wnosi pobór Fiedorowa Bokiejowa, która r. 1577 płaci od 6 dym. , 12 ogr. , zaś Filip Bokiej od 5 dym. , 12 ogr.

W r. 1583 wnoszą Jan Bokiej Pieczychwostski od 29 dym. , 5 ogr. , 1 popa, Filip Bokiej od 10 dym. , 5 ogr."

У 1708 році поміщиця Тересса Гулевич на пожертви парафіян будує в Печихвостах дерев'яну Свято-Введенську церкву.

У 1796 році сюди було приписано 86 парафіян, 520 жителів.
При храмі діяла церковно-парафіяльна школа.

У 1885 році село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Печихвости - колишнє власницьке село при струмку, 574 особи, 71 двір, православна церква, заїжджий будинок, вітряк.

З 1892 року до парафії Печихвостів були приписані села Стрільче та Полюхно.

Наприкінці ХІХ століття село Печихвости Підберезівської волості Володимирського повіту мало 140 дворів і 1097 парафіян.

У 1902 році село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 4. Дворів 140, мешканців 1097., церква, вітряк.

У 1906 році село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 4. Дворів 148, мешканців 923.

У 1921 році село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства.

Дворів 175, мешканців 1148.

Підписи, які громадяни Польщі подали під Декларацією захоплення та дружби зі Сполученими Штатами на знак вдячності за допомогу у створенні незалежної країни.

Трикласна державна початкова школа в Печихвостах, 1926 рік

Опікуни:

Блотніцький Станіслав; Скуратович Юлія

Керівник:

Блотніцький Станіслав

Підписи:
Julia Skuratowicz, Bolesław Ostrowski, Fajga Rabinsztejn, Chana Dręg, Anastazja Wawryk, Sawa Schabiuk, Antoni Kowalczuk, Grzegorz Rekrut, Dawid Charasz, Antoni Stasiuk, Marko Bratuń, Michał Kwiczyk, Jakub Bojko, Elżbieta Rekrut, Bazyli Lewiuk, Maria Charasz, Pelagia Sawczuk, Ludmiła Kulczycka, Józef Chiluk, Bazyli Kopczuń, Cyryl Kulczycki, Nikita Trubij, Anastazy Syklij, Michał Nowosad, Jewtych Bojko, Bazyli Grel, Stanisława Batrasczyk,Anna Dębowska, Stefan Rekrut

Julia Skuratowicz, Jewdokja Deryczyńska, Maria Deryczyńska, Kazimierz Ostrowski, Paraskiewa Masteczko, Teodor Skiba, Grzegorz Furman, Pelagia Panasiuk, Wasylisa Kopczuń, Helena Palamasczuk, Jan Tarnawski, Aleksander Krysiuk, Józef Ostrowski, Stefan Baran, Eugenia Szłapak, Pelagia Szczegluk, Helena Wawryk, Pelagia Trubej, Maria Paprocka, Katarzyna Dubowa, Stanisław Dębowski, Jan Wakoluk, Jewdokja Trubij

У 1931 році, коли на парафії служив священик Семен Кульчицький, у храмі проводився ремонт, під час якого все було розібрано до фундаменту. Замінили старі трухляві підвали, у стінах поставили нові дошки; стара бляха була замінена на цинкову. Крім того, на куполи поставили нові хрести.

У 1934 році було засновано чотирикласну школу з навчанням польською мовою.

У 1936 р. Печихвости — село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства: Печихвости, фільварок: Печихвости та хутір: Дубинки.

У селі було 162 дворів (ДАВО, 1940 р.).

Поряд з українською більшістю жили 5 сімей поляків, 3 сім'ї євреїв.

Поляки вчителювали у школі, в тому числі подружжя Блотніцьких.

У вересні 1939 р. перед приходом Червоної Армії вчителі залишили село.

20 січня 1940 р. було утворено Горохівський район, до якого входило село.

У 1943 році за зв'язок із ОУН гітлерівці застрілили Перейду, директора школи, відкритої за радянської влади.

У першій половині липня 1943 року в Печихвостах було вбито мешканців поляків. Кількість жертв та імена невідомі.

11 липня 1943 року в селі Загаї (біля Печихвостів) вбито 260–350 осіб.

Трагедія на Волині в 1943 році є важливою історичною подією, яка вплинула на відносини між українцями та поляками. Ця подія стала частиною польсько-українського конфлікту, і її наслідки досі обговорюються.

На жаль, історія подій 11 липня 1943 року на Волині є досить складною і спірною. Існують різні джерела та інтерпретації, які вплинули на сприйняття цих подій.

В лютому-березні 1944 року селом йшли радянські партизани.

В 40-х роках Горохівський район ОУН мав 5 кущових проводів, за кожним з них був закріплений порядковий номер

та 5–6 населених пунктів. До складу куща № 1 Горохівського р-ну

ОУН входили села: Підбереззя, Мирків, Пірванче, Стрільче, Лемешів Горохівського р-ну Волинської обл. До куща № 2 села: Красів Горохівського р-ну, Шпиколоси, Смиків, Бодячів, Княже Сокальського р-ну Львівської обл. та до куща № 3 села: Охлопів, Печихвости, Полюхне, Сільце, Скабарівщина Горохівського р-ну.

В другій половині 40-х років початкову школу було реорганізовано в семирічну.

Станом на жовтень 1946 р. в Луцькій окрузі (І) з 17 районів організаційною мережею ОУН було охоплено 15.

Встановити, які саме райони входили до складу даних округ та які були їх територіальні межі – непросто.

Так, у 1946 р. до складу Горохівського надрайону входило 4 райони:
1) Охоплював села: Стрільче, Печихвости, Скабарівщина, Полюхне, Сільце, Квасів Горохівського р-ну, Русів Володимир-Волинського р-ну Волинської обл., Княже, Матів, Смиків, Шпиколоси Сокальського р-ну Львівської обл.
2) Охоплював села: Старостав, Угів, Цегів, Холонів, Бужани, Ощів, Звиняче, Красів, Новосілки, Мислині, Єлізарове, Ковбань, Колодеже Горохівського р-ну Волинської обл.
3) Охоплював села: Козятин Горохівського р-ну, Топилище Іваничівського р-ну, Білопіль, Конюхи, Новий Загорів Локачинського р-ну Волинської обл.
4) Охоплював села: Скобелка, Марковичі, Пірванче, Озерці, Мирків, Рачин, Лемешів, Підбереззя, Верхостав, Терешківці, Пустомити Горохівського р-ну та Коритниця Локачинського р-ну Волинської обл.

У 1953 році в село було направлено педагогів із східних областей України.

У 1966 році збудовано нову школу.

У 2012 році було оновлено шкільне подвір'я.

У листопаді 2014 року, на Введення, у церкві Введення в храм Пресвятої Богородиці вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином. Це — перший у лоні Київського Патріархату престольне свято громади, яка зареєструвалась (номер 39492185) у селі 14 листопада 2014.

До цього дня у Печихвостах діяла лише громада УПЦ МП, котра й користувалась старовинним храмом. Після того, як прихильники УПЦ КП оголосили храм своїм, громада УПЦ МП звершує богослужіння у приватному приміщенні , що належить місцевій родині, або відвідує храми УПЦ МП у сусідніх селах.

У грудні 2016 року стало відомо про те, що нові користувачі храму, прихильники УПЦ КП, повністю переробили його зовнішній вигляд, незважаючи на статус пам'ятки архітектури.

19 липня 2020 року Горохівський район було приєднано до Луцького району.

У 2020 році було відремонтовано амбулаторію.

Історія (скорочено, з датами)

Перші поселення належали до часів палеоліту.

981 р. - слов'янське плем'я волинян ввійшло до складу Русі.

З розповідей старожилів села, ще із часів монголо-татарської навали існує легенда, яка розповідає про походження назви «печихвости». Тоді українські села ставали неабиякою поживою для ворогів. Поселення були погано укріплені, а зброї як такої, не було. Селяни озброювалися хто чим міг: вилами, кілками, косами, сокирами — хоча і це не допомагало здолати кінні загони ворогів. Під час одного з набігів місцеві жителі придумали новий метод боротьби із татарами. За вказівкою одного чоловіка, селяни поприв'язували бикам до хвостів палаючі факели — віхті. Худоба в паніці бігла вперед із палаючими хвостами, таким чином розганяючи ворогів і підпалюючи їх намети, а люди йшли слідом і добивали покалічених татар. Такий ворожий табір був розбитий у лісі, біля урочища Дубина.

1241 р. - село зруйнували татари.

1349 р. - Печихвости відійшли до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі, де було запроваджене кріпосне право, і землі селян відійшли до фільварка польської пані.

1508 р. - перша згадка про Печихвости у «Літописі минулих літ», хоча подейкують, що воно значно старше. Достовірних даних про село не збереглося.

1648 р. - у Печихвостах відбулися повстання проти польських панів, селяни забрали своє майно і землю назад.

1659 р. - почали будувати нову церкву замість дерев'яної церкви спаленої татарами.

Згодом і та церква згоріла, від удару блискавки.

1708 р. - поміщиця Тересса Гулевич на пожертви парафіян будує в Печихвостах дерев'яну Свято-Введенську церкву.

1796 р. - сюди було приписано 86 парафіян, 520 жителів.
При храмі діяла церковно-парафіяльна школа.

1885 р. - село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Печихвости - колишнє власницьке село при струмку, 574 особи, 71 двір, православна церква, заїжджий будинок, вітряк.

1892 р. - до парафії Печихвостів були приписані села Стрільче та Полюхно.

1902 р. - село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 4. Дворів 140, мешканців 1097., церква, вітряк.

1906 р. - село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 4. Дворів 148, мешканців 923.

1921 р. - село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства.

Дворів 175, мешканців 1148.

1931 р. - у храмі проводився ремонт, під час якого все було розібрано до фундаменту. Замінили старі трухляві підвали, у стінах поставили нові дошки; стара бляха була замінена на цинкову. Крім того, на куполи поставили нові хрести.

1934 р. - було засновано чотирикласну школу з навчанням польською мовою.

1936 р. - Печихвости — село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства: Печихвости, фільварок: Печихвости та хутір: Дубинки.

У вересні 1939 р. перед приходом Червоної Армії вчителі залишили село.

20 січня 1940 р. - було утворено Горохівський район, до якого входило село.

У 1943 році за зв'язок із ОУН гітлерівці застрілили Перейду, директора школи, відкритої за радянської влади.

Перша половина липня 1943 року - в Печихвостах було вбито мешканців поляків. Кількість жертв та імена невідомі.

Лютий-березень 1944 року - селом йшли радянські партизани.

В 40-х роках Горохівський район ОУН мав 5 кущових проводів, за кожним з них був закріплений порядковий номер

та 5–6 населених пунктів. До складу куща № 1 Горохівського р-ну

1945 р. - початкову школу було реорганізовано в семирічну.

1953 р. - в село було направлено педагогів із східних областей України.

1966 р. - збудовано нову школу.

2012 р. - було оновлено шкільне подвір'я.

Листопад 2014 року. - на Введення, у церкві Введення в храм Пресвятої Богородиці вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином. Це — перший у лоні Київського Патріархату престольне свято громади, яка зареєструвалась (номер 39492185) у селі 14 листопада 2014.

Грудень 2016 року - стало відомо про те, що нові користувачі храму, прихильники УПЦ КП, повністю переробили його зовнішній вигляд, незважаючи на статус пам'ятки архітектури.

19 липня 2020 року - Горохівський район було приєднано до Луцького району.

2020 р. - було відремонтовано амбулаторію.

Про село Печихвости в книзі "Історія сіл і міст Української РСР" 1970р.

ПЕЧИХВОСТИ — село, центр сільської Ради, розташоване за 16 км від районного центру, за 20 км від залізничної станції Горохів. Населення — 1435 чоловік. Сільраді підпорядковані села Полюхне, Скабарівщина, Стрільче.

В селі — центральна садиба колгоспу «Більшовик», який має 2150 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2049 га орної землі. Основні галузі господарства — вирощування зернових культур і цукрових буряків та молочно-м’ясне тваринництво. Розвинуте птахівництво.

У Печихвостах є середня школа з вечірнім і заочним відділеннями, бібліотека, клуб на 400 місць. Працює павільйон побутового обслуговування. Є пологовий будинок.

Перша письмова згадка про село належить до 1508 року. У 1649 році, під час визвольної війни українського народу, селяни Печихвостів напали на панський маєток і забрали все майно.

Країни, до яких належала територія села Печихвости

981 - 1241р. - Русь

988 ― 1390р., 1431―1452р. - Волинське князівство

1199-1349р. - Галицько-Волинське князівство

1349-1569р. - Велике Князівство Литовське

1569-1795р. - Річ Посполита

1795-1917р. - Російська імперія

1917-1921р. - Українська Народна Республіка

1921-1939р. - Польща

1939-1941р. - Українська Радянська Соціалістична Республіка в складі СРСР

1941-1944р. - Рейхскомісаріат «Україна» (окупація Третього Рейху)

1944-1991р. - Українська Радянська Соціалістична Республіка в складі СРСР

1991-зараз - Україна