Стрільче

Стрі́льче — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області.

Населення становить 394 осіб.

Основні дані
Засноване   1565
Населення   394
Площа   17,045 км²
Густота населення 23,12 осіб/км²
Поштовий індекс   45776
Телефонний код   +380 3379

Географічні дані
Географічні координати 50°30′53″ пн. ш. 24°34′01″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 234 м
Водойми річка Стрипа

Зміст

Історія

На території села проживало слов'янське плем'я волинян.

У Х ст. воно ввійшло до складу Русі.

У ХІѴ ст. територія села відійшла до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі.

Село засноване у 1565 році.

Про село Стрільче в "Географі́чному словни́ку Королі́вства По́льського та інших слов'янських теренів"(1902)

" Strzelcze, Strelcze, wś, pow. włodzimierski, gm. Podbrzezie, 42 w. od Włodzimierza, 88 dm. , 593 mk. W r. 1565 wś ta w ststwie horodelskiem miała 26 kmieci na dworzyszczach i 8 kmieci na różnych działach. Pop, zagrodn. 17, bartnik. Dań miodowa czyniła zł. 13 gr. 24. Ogółem zł. 90 gr. 2. Do folwarku zwieziono żyta kóp 1313, jarego 12, pszenicy 191, owsa 659, jęczmienia 186, tatarki 56, prosa 30, grochu brogów 5. Siana stogów 3, brogów 6. Dwie kopy żyta dawały omłotu korzec i miarkę młynarską, zaś 19 korcy miary horodelskiej szło na jeden łaszt gdański."

У 1648 році був виступ селян проти свого пана.

З 1892 року до парафії Печихвостів було приписано село Стрільче.

У 1902 році село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 42 верст, від волості 4. Дворів 88, мешканців 593

У 1906 році село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 42 верст, від волості 4. Дворів 101, мешканців 608. Тоді ще в селі почали будувати школу, бо діти були неграмотні, а в довколишній окрузі діяли лише два навчальні заклади в Завидові та Стрільчому.

За час панування Польщі школа була чотирикласною. Навчання велося переважно польською мовою і лише деякі предмети - українською. У школі часто збиралася молодь, бо в ній була читальня з великою кількістю унікальної літератури. Часто юнаків і дівчат переслідувати спершу поляки, а згодом представники радянської влади.

У 1921 році село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства.

Дворів 113, мешканців 713.

Підписи, які громадяни Польщі подали під Декларацією захоплення та дружби зі Сполученими Штатами на знак вдячності за допомогу у створенні незалежної країни.

Двокласна початкова школа в Стрільчі, 1926 рік

Опікун:

Мохлінський Людвік

Керівник:

Сціборський Антоній

Інспектор:

Городиський г. Корчак Альфред

Підписи:
Ludwik Mochliński, Antoni Ściborski, Alfred Korczak-Horodyski, Maria Babija, Maria Babija, Apolonia Kopeć, Kazimiera Makowska, Marianna Gąsiorek, Maria Żurawel, Teodor Iwaniuk, Piotr Szłapak, Aleksander Bzawy, Grzegorz Litwin, Wojciech Gąsiorek, Mieczysław Kopeć, Stefan Tłuszcz, Roman Karkowski, Jakiw Żurawel, Jan Szłapak, Jakim Litwin, Lidia Kołos, Paraskiewa Iszczuk, Olga Kalinowicz, Olga Dynysko, Mikołaj Moroz, Grzegorz Smaluga, Marta Ruchłun, Aleksandyr Panasiuk

У 1936 році село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства Стрільче, фільварок: Стрільче, селища: Біла Глинка, Собача Гора і Коло Могилок та хутори: На Випасі й Німеччина

Під час вересневої кампанії командування 3-ї/1-ї винищувальної ескадрильї бригади переслідування та 111-ї винищувальної ескадрильї , 112-ї винищувальної ескадрильї, 152-ї винищувальної ескадрильї , 121-ї винищувальної ескадрильї і 122-а винищувальна ескадрилья.

20 січня 1940 р. було утворено Горохівський район, до якого входило село.

У липні 1943 року в селі було вбито мешканців поляків. Кількість постраждалих невідома. Імена п'ятьох убитих відомі.

Трагедія на Волині в 1943 році є важливою історичною подією, яка вплинула на відносини між українцями та поляками. Ця подія стала частиною польсько-українського конфлікту, і її наслідки досі обговорюються.

На жаль, історія подій 11 липня 1943 року на Волині є досить складною і спірною. Існують різні джерела та інтерпретації, які вплинули на сприйняття цих подій.

В 40-х роках Горохівський район ОУН мав 5 кущових проводів, за кожним з них був закріплений порядковий номер

та 5–6 населених пунктів. До складу куща № 1 Горохівського р-ну

ОУН входили села: Підбереззя, Мирків, Пірванче, Стрільче, Лемешів Горохівського р-ну Волинської обл. До куща № 2 села: Красів Горохівського р-ну, Шпиколоси, Смиків, Бодячів, Княже Сокальського р-ну Львівської обл. та до куща № 3 села: Охлопів, Печихвости, Полюхне, Сільце, Скабарівщина Горохівського р-ну.

Станом на жовтень 1946 р. в Луцькій окрузі (І) з 17 районів організаційною мережею ОУН було охоплено 15.

Встановити, які саме райони входили до складу даних округ та які були їх територіальні межі – непросто.

Так, у 1946 р. до складу Горохівського надрайону входило 4 райони:

1) Охоплював села: Стрільче, Печихвости, Скабарівщина, Полюхне, Сільце, Квасів Горохівського р-ну, Русів Володимир-Волинського р-ну Волинської обл., Княже, Матів, Смиків, Шпиколоси Сокальського р-ну Львівської обл.

2) Охоплював села: Старостав, Угів, Цегів, Холонів, Бужани, Ощів, Звиняче, Красів, Новосілки, Мислині, Єлізарове, Ковбань, Колодеже Горохівського р-ну Волинської обл.

3) Охоплював села: Козятин Горохівського р-ну, Топилище Іваничівського р-ну, Білопіль, Конюхи, Новий Загорів Локачинського р-ну Волинської обл.

4) Охоплював села: Скобелка, Марковичі, Пірванче, Озерці, Мирків, Рачин, Лемешів, Підбереззя, Верхостав, Терешківці, Пустомити Горохівського р-ну та Коритниця Локачинського р-ну Волинської обл.

У 1995 році було збудовано нову двоповерхову дев'ятирічну школу.

У 1996 р. у Стрільчі побудовано й освячено Божий дім. До цього храму в селі не було – ходили молитися у сусідні Печихвости.

19 вересня 2014 року, отримавши благословення від митрополита Луцького і Волинського Михаїла, настоятель Свято-Володимирської церкви у Стрільчому отець Андрій Лотоцький разом з громадою вийшли з-під підпорядкування УПЦ (МП) і приєдналися до Горохівського деканату УПЦ КП.

19 липня 2020 р. Горохівський район було приєднано до Луцького району.

Країни, до яких належала територія села Стрільче
981 - 1241р. - Русь

988 ― 1390р., 1431―1452р. - Волинське князівство

1199-1349р. - Галицько-Волинське князівство

1349-1569р. - Велике Князівство Литовське

1569-1795р. - Річ Посполита

1795-1917р. - Російська імперія

1917-1921р. - Українська Народна Республіка

1921-1939р. - Польща

1939-1941р. - Українська Радянська Соціалістична Республіка в складі СРСР

1941-1944р. - Рейхскомісаріат «Україна» (окупація Третього Рейху)

1944-1991р. - Українська Радянська Соціалістична Республіка в складі СРСР

1991-зараз - Україна

Історія (скорочено, з датами)

981 р. - слов'янське плем'я волинян ввійшло до складу Русі.

1349 р. - територія села відійшла до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі.

1565 р. - заснування села

1648 р. - був виступ селян проти свого пана.

З 1892 року - до парафії Печихвостів було приписано село Стрільче.

1902 р. - село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 42 верст, від волості 4. Дворів 88, мешканців 593

1906 р. село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 42 верст, від волості 4. Дворів 101, мешканців 608. Тоді ще в селі почали будувати школу, бо діти були неграмотні, а в довколишній окрузі діяли лише два навчальні заклади в Завидові та Стрільчому.

За час панування Польщі (1921-1939) - школа була чотирикласною. Навчання велося переважно польською мовою і лише деякі предмети - українською.

1921 р. - село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства.

Дворів 113, мешканців 713.

1936 р. село ґміни Подберезє Горохівського повіту Волинського воєводства Стрільче, фільварок: Стрільче, селища: Біла Глинка, Собача Гора і Коло Могилок та хутори: На Випасі й Німеччина

Під час вересневої кампанії (1939) - командування 3-ї/1-ї винищувальної ескадрильї бригади переслідування та 111-ї винищувальної ескадрильї , 112-ї винищувальної ескадрильї, 152-ї винищувальної ескадрильї , 121-ї винищувальної ескадрильї і 122-а винищувальна ескадрилья.

20 січня 1940 р. - було утворено Горохівський район, до якого входило село.

Липень 1943 р. - в селі було вбито мешканців поляків. Кількість постраждалих невідома. Імена п'ятьох убитих відомі.

В 40-х роках Горохівський район ОУН мав 5 кущових проводів, за кожним з них був закріплений порядковий номер

та 5–6 населених пунктів. До складу куща № 1 Горохівського р-ну

1995 р. - було збудовано нову двоповерхову дев'ятирічну школу.

1996 р. - у Стрільчі побудовано й освячено Божий дім.

19 вересня 2014 р. - отримавши благословення від митрополита Луцького і Волинського Михаїла, настоятель Свято-Володимирської церкви у Стрільчому отець Андрій Лотоцький разом з громадою вийшли з-під підпорядкування УПЦ (МП) і приєдналися до Горохівського деканату УПЦ КП.

19 липня 2020 р. - Горохівський район було приєднано до Луцького району.

Символіка села

В села Стрільче немає офіційно затвердженого герба чи прапора. Але є його проєкти.

У 1999 році, вивчивши правила геральдики на основі історичних матеріалів, відомий на Волині краєзнавець, педагог, художник і поет з села Лобачівка Леонід Чучман виготовив проєкти гербів міст і сіл Горохівського району з поясненням до кожного з них, село Стрільче в тому числі (зараз ці проєкти зберігаються в музеї історії школи с. Лобачівка). Вони є ще в книзі "Леонід Чучман: педагог, краєзнавець,художник, поет" у серії "Визначні постаті Волині".

Опис герба

Основою герба є прямокутний щит, основа якого дорівнює 3/4 висоти, із загостреним виступом. Нижні кути щита заокруглені.

У верхній частині щита напис: "Стрільче". Щит поділений на три вертикальні частини. Крайні смуги - жовті. В середині смуги, на блакитному тлі, зображено: у верхній частині - герб Волині, в центрі - перехрещені дві бойові козацькі коси, як символ про виступ селян проти свого пана в 1648 році. У нижній частині напис "1565" - дата першої документальної згадки про село.

Основні кольори герба: жовтий - символ багатства, сили, справедливості та блакитний - символ краси і величі.

Проєкт прапора і герба, створений автором сайту

Опис прапора

Прапор поділений на три вертикальні частини. Крайні смуги - жовті. В середині смуги, на блакитному тлі, зображено: у верхній частині - герб Волині, в центрі - перехрещені дві бойові козацькі шаблі, як символ боротьби під час виступу селян проти свого пана в 1648 році.

Основні кольори прапора: жовтий - символ багатства, сили, справедливості та блакитний - символ краси і величі.

Опис герба

Основою герба є прямокутний щит, де нижня частина заокруглена. Щит поділений на три вертикальні частини. Крайні смуги - жовті. В середині смуги, на блакитному тлі, зображено: у верхній частині - герб Волині, в центрі - перехрещені меч і спис, як символ боротьби під час виступу селян проти свого пана в 1648 році.

Основні кольори герба: жовтий - символ багатства, сили, справедливості та блакитний - символ краси і величі.

Опис прапора (оновлена версія)

Прапор поділений на три вертикальні частини. Крайні смуги - жовті. В середині смуги, на блакитному тлі, зображено: у верхній частині - герб Волині, в центрі - перехрещені дві бойові козацькі коси, як символ про виступ селян проти свого пана в 1648 році.

Основні кольори прапора: жовтий - символ багатства, сили, справедливості та блакитний - символ краси і величі.

Опис герба (оновлена версія)

Основою герба є прямокутний щит, де нижня частина заокруглена. Щит поділений на три вертикальні частини. Крайні смуги - жовті. В середині смуги, на блакитному тлі, зображено: у верхній частині - герб Волині, в центрі - перехрещені дві бойові козацькі коси, як символ про виступ селян проти свого пана в 1648 році.

Основні кольори герба: жовтий - символ багатства, сили, справедливості та блакитний - символ краси і величі.

Населення

За даними перепису 1897 року чисельність наявного населення села становила 581 особа, з яких 315 чоловік та 266 жінок.

Серед них 568 православних.

У 1921 році чисельність наявного населення села становила 713 осіб, з яких 361 чоловік та 352 жінки.

Серед них: 661 православних, 28 римо-католиків, 2 інших християн, 22 юдея.

По національностям: 662 українця, 29 поляків, 22 єврея.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 405 осіб, з яких 176 чоловіків та 229 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 387 осіб.

1897 581

1902 593

1906 608

1921 713

1989 405

2001 387

2024 307

Кількість дворів

1902 88

1906 101

1921 113

2024 102

Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

українська 99,24 % 391
російська 0,76 % 3

Відомі уродженці

Братунь Андрій Лукич (1891-1979) — український письменник та громадсько-політичний діяч, посол польського сейму, педагог, старшина армії УНР, батько поета, громадського та державного діяча Ростислава Братуня.
Бабій Ганна Федорівна (Нар. 1940) — український педагог, громадський діяч, краєзнавець, «Відмінник освіти України» (1976), «Отличник просвещения СРСР» (1987), Заслужений вчитель України (1978), екс-депутат Волинської обласної ради, ветеран педагогічної праці.

Репресовані односельці

Федорук Євдоким Якович (1890)

Дата народження: 1890
Місце народження: Волинська губернія, Горохівський, с. Стрільче
Стать: Чоловік
Національність: українець
Освіта: 3 класи
Місце проживання: Львівська обл., Сокальський, с. Горбки

Вирок: прибув на спецнаселений пункт в Архангельській області 01.03.40, Устянський район, Верюзьке Озеро. Звільнений зі спецпоселення за амністією 13.09.41

Джерела даних: База даних «Жертви політичного терору в СРСР»; База даних «Польські спецпоселенці в Архангельській області»

Федорук Микола Євдокимович (1921)

Дата народження: 1921
Місце народження: Волинська губернія, Горохівський, с. Стрільче
Стать: Чоловік
Національність: українець
Освіта: 6 класів
Місце проживання: Львівська обл., Сокальський, м. Горбків

Вирок: прибув на спецнаселений пункт в Архангельській області 01.03.40, Устянський район, Верюзьке Озеро. Звільнений зі спецпоселення за амністією 13.09.41

Джерела даних: База даних «Жертви політичного терору в СРСР»; База даних «Польські спецпоселенці в Архангельській області»

Кобрина Ганна Євдокимівна (1923)

Дата народження: 1923 рік
Місце народження: Волинська губернія, Горохівський, с. Стрільче
Стать: Жінка
Національність: українець
Освіта: 3 класи
Місце проживання: Львівська обл., Сокальський, м. Горбків

Вирок: прибув на спецнаселений пункт в Архангельській області 01.03.40, Устянський район, Верюзьке Озеро. Звільнений зі спецпоселення за амністією 13.09.41

Джерела даних: База даних «Жертви політичного терору в СРСР»; База даних «Польські спецпоселенці в Архангельській області»

Шлапак Михайло Арсентійович (1885)

Дата народження: 1885
Місце народження: с. Стрільче, Володимир-Волинський район, Волинська губернія.
Стать: Чоловік
Національність: українець
Професія / місце роботи: оператор артилерійського складу Головного військового порту Балтійського флоту
Місце проживання: Кронштадт, вулиця Фейгіна, 3, кв.3
Партійна приналежність: безпартійний

Дата страти: 21 жовтня 1938 року
Місце смерті: Ленінград

Запобіжний захід: заарештований
Дата арешту: 4 квітня 1938 р.
Засудження: 14 жовтня 1938 р.
Засуджуючий орган: Спеціальна трійка НКВС Ленінградської області
Стаття: 58-9-10-11
Вирок: ВМН (розстріл)

Джерела: Ленінградський мартиролог

Бабій Анатолій Іванович (1917)

Дата народження: 1917 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Соціальне походження: з селян
Професія / місце роботи: / член ОУН з 1935 р.

Місце смерті: Загинув на засланні (інші дані відсутні).

Де і ким заарештований: Заарешт. у березні 1940 р. органами НКВС. Звинувач. у приналеж. до ОУН.
Дата арешту: 1940 р.
Орган, що засудив: Покарання відбував у Луцькій в’язниці. Звільнений 23.06.1941 р. німецькими військами. Повторно заарешт. у 1950 р. Засудж. на 5 р. ВТТ.

Архівна справа: Список в’язнів Луцької в’язниці за матеріалами М. Куделі, Молода Волинь.– 1991.– 18 жовт.
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Покарання відбував у Казахстані.

Бабій Олександр Васильович (1915)

Дата народження: 1915 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Соціальне походження: заможний селянин
Професія / місце роботи: / поліцай у 1941–1943 рр., станичний УПА в 1943–1945 рр., дезертував з ЧА
Партійність: п/парт

Де і ким заарештований: Заарешт. 30.11.1944 р. Горохівським РВ МВС. Звинувач. у зв’язках з УПА.
Дата арешту: 30 листопада 1944 р.
Орган, що засудив: ВТ в/МВС Волин. обл. 05.11.1945 р. засудж. за ст. 54-1а, 54-11 на 15 р. КТР. Покарання відбував у Кемеровській обл.

Архівна справа: Архів УМВС України у Волинській обл., спр. 6052, Держархів Волинської обл., ф. 4666, оп. 2, спр. 183, арк. 218, 231, 251, Спр. 3334, арк. 402, 403
Джерела відомостей: Національний банк репресованих

Журавель Григорій Семенович (1906)

Дата народження: 1906 р.
Місце народження: с. Стрільче Володимир-Волинського пов.
Національність: українець
Соціальне походження: селянин
Освіта: освіта початкова
Професія / місце роботи: / слюсар тресту "Марганець".
Партійність: позапартійний

Дата смерті: 2 лютого 1938 р.
Місце смерті: розстріляний 02.02.1938

Де і ким заарештований: Заарешт. 27.01.1938 р., звинувачений у шпигунстві на користь Польщі
Дата арешту: 27 січня 1938 р.
Дата реабілітаціi: 22 липень 1960 р.
Реабілітуючий орган: Реабілітований 22.07.1960 р.

Джерела відомостей: Національний банк репресованих

Бабій Євдокія Федорівна (1880)

Дата народження: 1880 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українка
Освіта: неписьменна
Професія / місце роботи: / селянка
Партійність: п/парт

Орган, що засудив: ОН МДБ СРСР 24.02.1948 р. виселена у Кіровський будинок інвалідів Кемеровської обл. як член сім’ї особи приналеж. до ОУН.

Архівна справа: Архів УМВС України у Волинській обл., спр. 6047
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Звільнена 27.07.1956 р.

Бабій Андрій Прокопович (1927)

Дата народження: 1927 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Соціальне походження: з селян
Професія / місце роботи: / солдат ЧА 57-ї ЗСП Саратовської обл. 19-ї ЗСД, псевдонім Баланда
Партійність: п/парт

Де і ким заарештований: Заарешт. 21.06.1945 р. ВКР «Смерш» 19-ї ЗСД. Звинувач. у зв’язках з УПА та намірі дезертирства з армії.
Дата арешту: 21 червень 1945 р.
Орган, що засудив: ОН НКВС СРСР 08.04.1946 р. засудж. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР на 8 р. ВТТ. Покарання відбував у Сєввостлазі. Звільнений 09.05.1952 р. і направлений на с/п у с-ще Ельген-Уголь Магаданської обл.

Архівна справа: Держархів Волинської обл., ф. 4666, оп. 2, спр. 1160, Архів УСБ України у Волинській обл., ф. п., спр. 265, т. 1, арк. 51, 52, 54, 82, спр. 5162, т. 2, арк. 271–273
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
З 1956 р. мешк. у Латвії. ВТ ПрикВО 02.03.1961 р. справу закрито за відсутності складу злочину.

Бабій Григорій Євтихійович (1903)

Дата народження: 1903 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Освіта: освіта 2 кл.
Професія / місце роботи: / столяр, селянин-одноосібник, в 1941–1944 рр. член с/у
Партійність: п/парт

Де і ким заарештований: Заарешт. 21.01.1949 р. Горохівським РВ МДБ. Звинувач. у посібництві німцям та а/рад. агітації.
Дата арешту: 21 січня 1949 р.
Орган, що засудив: Волин. обл. судом 07.03.1949 р. засудж. за ст. 54-3, 54-4, 54-10, ч. 2 КК УРСР на 25 р. ВТТ, з п/п на 5 р. і к/м. Покарання відбував у м. Ангарськ Іркутської обл.

Архівна справа: Архів УСБ України у Волинській обл., ф. п., спр. 1015
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Звільнений 30.05.1956 р. зі зняттям судимості.

Бабій Михайло Григорович (1909)

Дата народження: 1909 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Соціальне походження: з селян
Професія / місце роботи: / секретар с/у
Партійність: п/парт

Де і ким заарештований: Заарешт. 20.11.1948 р. Горохівським РВ МДБ.
Дата арешту: 20 листопада 1948 р.
Орган, що засудив: ВТ в/МВС Волин. обл. 21.06.1949 р. засудж. за ст. 54-1а КК УРСР на 25 р. ВТТ.

Архівна справа: Держархів Волинської обл., ф. 4666, оп. 2, спр. 2558, арк. 268, 276, Держархів Волинської обл., ф. 4666, оп. 2, спр. 3334, арк. 2, 398, 413
Джерела відомостей: Національний банк репресованих

Бабій Єлизавета Василівна (1931)

Дата народження: 1931 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українка
Соціальне походження: з селян
Освіта: освіта 4 кл.
Професія / місце роботи: / неповнолітня, домогосподарка
Партійність: п/парт

Орган, що засудив: ОН МДБ СРСР 24.02.1948 р. виселена у Кемеровську обл. як член сім’ї особи приналеж. до ОУН.

Архівна справа: Архів УМВС України у Волинській обл., спр. 6052
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Звільнена 07.01.1960 р.

Бабій Іван Федорович (1880)

Дата народження: 1880 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Освіта: освіта 4 кл.
Професія / місце роботи: / селянин
Партійність: п/парт

Орган, що засудив: ОН МДБ СРСР 24.02.1948 р. виселений у Кемеровську обл. як член сім’ї особи приналеж. до ОУН.

Архівна справа: Архів УМВС України у Волинській обл., спр. 6048
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Звільнений 14.06.1956 р.

Бабій Анастасія Климівна (1886)

Дата народження: 1886 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українка
Соціальне походження: з селян
Освіта: неписьменна
Професія / місце роботи: / домогосподарка
Партійність: п/парт

Орган, що засудив: ОН МДБ СРСР 24.02.1947 р. виселена у Кемеровську обл. як член сім’ї особи приналеж. до ОУН.

Архівна справа: Архів УМВС України у Волинській обл., спр. 6052
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Звільнена 07.01.1960 р.

Бабій Ганна Григорівна (1884)

Дата народження: 1884 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українка
Освіта: неписьменна
Професія / місце роботи: / селянка
Партійність: п/парт

Дата смерті: 28 листопада 1953 р.
Місце смерті: Померла 28.11.1953 р. на засланні.

Орган, що засудив: ОН МДБ СРСР 24.02.1948 р. виселена у Кемеровську обл. як член сім’ї особи приналеж. до ОУН.

Архівна справа: Архів УМВС України у Волинській обл., спр. 6048
Джерела відомостей: Національний банк репресованих

Бабій Марія Григорівна (1918)

Дата народження: 1918 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українка
Соціальне походження: з селян
Професія / місце роботи: / зв’язкова ОУН
Партійність: п/парт

Де і ким заарештований: Заарешт. 12.12.1945 р. Горохівським РВ НКДБ. Звинувач. у приналеж. до ОУН і зв’язках з УПА.
Дата арешту: 12 грудня 1945 р.
Орган, що засудив: ВТ в/МВС Волин. обл. 09.02.1946 р. засудж. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР на 10 р. ВТТ, з п/п на 5 р. З
Дата реабілітаціi: 30 червень 1993 р.
Реабілітуючий орган: Реабілітована 30.06.1993 р. прокуратурою Волин. обл.

Архівна справа: Архів УСБ України у Волинській обл., ф. п., спр. 2976
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Звільнена 29.05.1954 р.

Бабій Яків Євтихійович

Дата народження:
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Соціальне походження: з селян
Професія / місце роботи: / староста с/у
Партійність: п/парт

Де і ким заарештований: Заарешт. 02(04).11.1948 р. Горохівським РВ МДБ.
Дата арешту: листопад 1948 р.
Орган, що засудив: ВТ 11–14.05.1949 р. засудж. за ст. 54-3 на 10 р. ВТТ. Покарання відбував у Озерлазі.

Архівна справа: Архів УСБ України у Волинській обл., ф. п., спр. 1015, арк. 6, 111, 127, Держархів Волинської обл., ф. 4666, оп. 2, спр. 2558, арк. 183, 270, Спр. 3334, арк. 2, 306, 398, 413
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Звільнений у 1956 р.

Бабій Ярина Миколаївна

Дата народження:
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українка
Соціальне походження: з селян
Партійність: п/парт

Орган, що засудив: ОН МДБ СРСР у 1947 р. виселена в Сибір як член сім’ї вояка УПА.

Архівна справа: Держархів Волинської обл., ф. 4666, оп. 2, спр. 3334, арк. 381
Джерела відомостей: Національний банк репресованих

Бабій Василь Федорович (1884)

Дата народження: 1884 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Освіта: неписьменний
Професія / місце роботи: / селянин-одноосібник
Партійність: п/парт

Орган, що засудив: ОН МДБ СРСР 24.02.1948 р. виселений у Кемеровську обл. як член сім’ї 4-х синів-вояків УПА.

Архівна справа: Держархів Волинської обл., ф. 4666, оп. 2, спр. 2558, арк. 202, 257, Архів УМВС України у Волинській обл., спр. 6052
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Звільнений 07.01.1960 р.

Бабій Йосип Федорович (1884)

Дата народження: 1884 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Соціальне походження: з селян
Професія / місце роботи: / член ОУН з 1935 р.

Де і ким заарештований: Заарешт. у 1939 р. органами НКВС. Звинувач. у приналеж. до ОУН. Покарання відбував у Луцькій в’язниці. Звільнений 23.06.1941 р. німецькими військами.
Дата арешту: 23 червень 1941 р.
Орган, що засудив: Повторно заарешт. 04.11.1948 р. Горохівським РВ МДБ. Звинувач. у приналеж. до ОУН та а/рад. агітації. Прокуратура Москви перекваліфікувала ст. 54-1а, 54-10 на ст. 5-33 КК УРСР. ОН МДБ СРСР 01.07.1950 р. засудж. за ст. 54-3 КК УРСР на 5 р. ВТТ. Покарання відбував у Сіблазі.
Дата реабілітаціi: 4 серпня 1989 р.
Реабілітуючий орган: Реабілітований 04.08.1989 р. ПВР СРСР.

Архівна справа: Список в’язнів Луцької в’язниці за матеріалами М. Куделі, Держархів Волинської обл., ф. 4666, оп. 2, спр. 2558, Спр. 3334, арк. 2, 398, 413
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Амністований згідно Указу від 27.03.1953 р. зі зняттям судимості.

Бабій Олексій Григорович (1911)

Дата народження: 1911 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Соціальне походження: з селян
Освіта: освіта 3 кл.
Професія / місце роботи: / служив у німецько-українській поліції у 1941–1943 рр., з 1943 р. вояк УПА

Дата смерті: 6 жовтня 1947 р.
Місце смерті: Помер 06.10.1947 р. в ув’язненні.

Де і ким заарештований: Заарешт. у 1945 р. Горохівським РВ МДБ. Звинувач. у зв’язках з УПА та посібництві німцям.
Дата арешту: 1945 р.
Орган, що засудив: ВТ в/МВС Волин. обл. 09.02.1946 р. засудж. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР на 20 р. КТР, з п/п на 5 р. Покарання відбував у Світлазі.

Архівна справа: Архів УСБ України у Волинській обл., ф. п., спр. 300, т. 1, арк. 55, Держархів Волинської обл., ф. 4666, оп. 2, спр. 183, арк. 55, 160, 182, 187, 252, 256, Спр. 2558, арк. 34, 263, 264, 276, Архів УМВС України у Волинській обл., спр. 6047
Джерела відомостей: Національний банк репресованих

Бедрик Володимир Григорович (1900)

Дата народження: 1900 р.
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець (чех)
Соціальне походження: з сім’ї поміщика
Професія / місце роботи: / знаходився на нелегальному становищі, член ОУН, вояк УПА з 1943 р.

Де і ким заарештований: Заарешт. 14.12.1945 р. Горохівським РВ НКВС. Звинувач. у приналеж. до ОУН і зв’язках з УПА.
Дата арешту: 14 грудня 1945 р.
Орган, що засудив: ВТ в/МВС Волин. обл. 09.02.1946 р. засудж. за ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР на 15 р. КТР, з п/п на 5 р. і к/м.
Дата реабілітаціi: 20 липень 1993 р.
Реабілітуючий орган: Реабілітований 20.07.1993 р. прокуратурою Волин. обл.

Архівна справа: Архів УСБ України у Волинській обл., спр. 2976, Спр. 5103, арк. 24, 86
Джерела відомостей: Національний банк репресованих
Звільнений 04.10.1957 р.

Братунь Андрій Тимофійович

Дата народження:
Місце народження: Волинська обл. с. Стрільче Горохівського р-ну
Національність: українець
Соціальне походження: з селян
Освіта: освіта 4 кл.
Професія / місце роботи: / в кінці червня 1941 р. поступив на службу в поліцію, у 1944–1945 рр. в ЧА
Партійність: п/парт

Де і ким заарештований: Заарешт. 04.11.1948 р. Горохівським РВ МДБ. Звинувач. у зраді Батьківщини.
Дата арешту: 4 листопада 1948 р.
Орган, що засудив: ВТ в/МВС Волин. обл. 18.05.1949 р. засудж. за ст. 54-1а КК УРСР на 10 р. ВТТ, з п/п на 5 р. і к/м.

Архівна справа: Архів УСБ України у Волинській обл., ф. п., спр. 4710, арк. 134, Держархів Волинської обл., ф. 4666, оп. 2, спр. 3334, арк. 2, 398, 413
Джерела відомостей: Національний банк репресованих

Керівництво в підпіллі ОУН і УПА

Родом із села:

Бабій Олексій Васильович, псевдо Віктор, Слива, 1922 р. н., уродженець с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл. З літа 1941 р. в УДП, з 03.1943 р. в УПА, ройовий ВПЖ ВН Січ. Арештований 12.12.1945 р. ВВ НКВС в с. Лучиці Сокальського р-ну Львівської обл. Під час слідства втік, легалізувався, видаючи себе за переселенця з Польщі. Знову арешований. органами УКДБ в 1978 р. (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 8788).

Багнюк Олексій Григорович (Нестерович), 1910 р. н., уродженець с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл. (за іншою версією – з Наддніпрянщини), мешкав в м. Берестечко Горохівського р-ну. З 1930 р. член ОУН. Навчався в Острозькій вчительській семінарії, звідти виключений за належність до ОУН. Арештований 1933 р. поліцією, член товариства Відродження, провідник ВП ОУН (Берестечко) (1934–1936). З 1937 р. провідник Берестечківського РП ОУН. З 07.1937 р. провідник Берестечківського НП ОУН. Арештовний 5.08.1937 р. поліцією, наприкінці 08.1938 р. очолив Горохівський ПП ОУН. Знову 15.12.1938 р. арештований поліцією, був завербований в агенти. Використовувався як агент внутрішньокамерник (для розробки І. Климіва), далі діяв як внутрішній агент. Завдяки його даним протягом 11–12.1938 р. поліція арештувала увесь провідний актив ОУН Луччини та Берестечківщини. Дізнавшись про це, 07.1939 р. КЕ ОУН винесла йому смертний вирок (Джерела: ГДА СБУ. – Ф. 2. – Оп. 65. – Спр. 7. – Т. 2. – Арк. 88; ДАВО. – Ф. 1. – Оп. 2. – Спр. 7229. – Арк. 45; Оп. 2а. – Спр. 214. – Арк. 11; Ф. 216. – Оп. 3. – Спр. 1811. – Арк. 77; Спр. 1922. – Арк. 32; Спр. 1954. – Арк. 84; Ф. 46. – Оп. 9а. – Спр. 670. – Арк. 4. Література: Дарованець О. Організаційний стан та діяльність Луцького повіту ОУН в 1937–1938 роках // Український визвольний рух. – Львів, 2003. – Зб. 1. – С. 55)

Бедрик Борис Григорович, псевдо Див, Зимний, Клим, 1910 р. н., уродженець с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл. Служив офіцером у ПА, член Горохівського ПП ОУН. Арештований 12.01.1939 р. поліцією. Перейшов 10.1939 р. нелегально радянсько-німецький кордон. Пройшов вишкіл в м. Кракові. Сім’ю в 1940 р. депортували до Сибіру. З літа 1941 р. працював Порицьким надлісничим (Іваничівський р-н Волинської обл.). З 03.1943 р. командир розвідки ГК УПА. З 01.1944 р. командир оперативного відділу ВШ УПА-Північ, від 26.01.1944 р. поручник УПА. Загинув 12.02.1945 р. в бою з підрозділом ВВ НКВС на Оржівських хуторах Костопільського р-ну Рівненської обл. (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 5378. – Арк. 46, 86; ГДА СБУ. – Ф. 2. – Оп. 55. – Спр. 7. – Т. 1. – Арк. 128; ДАВО. – Ф. 216. – Оп. 3. – Спр. 1811. – Арк. 77; Літопис УПА. Нова серія. Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля (1944–1946). Документи і матеріали / Упоряд.: О. Вовк, С. Кокін. – Київ–Торонто, 2006. – С. 589. Література: Пирожко С. Найголовніший злочинець // Радянська Волинь. – 1979. – 14 січня; Криштальський А. Національно-визвольний рух опору на Горохівщині. – Луцьк, 1994. – С. 52; Якуб’юк А. Комбатанти Волинського краю // Волинь. – 2002. – № 4. – С. 143).

Бедрик Володимир Григорович, пс. Шило, 1900 р. н., уродженець с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл. Член ОУН, через загрозу арешту органами НКВС 10.1939 р. нелегально перетнув радянсько-німецький кордон. Пройшов в окупованій німцями Польщі військовий вишкіл ОУН. З літа 1941 р. в УДП, з 1943 р. господарчий при штабі куреня УПА. З 1944 р. заступник господарчого Горохівського РП ОУН. Арештований 14.12.1945 р. Горохівським РВ НКВС разом з 5-ма підпільниками в криївці с. Лучиці Сокальського р-ну Львівської обл., засуджений ВТ військ НКВС Волинської обл. до 15 р. ВТТ з п. п. на 5 р. Звільнений 4.10.1957 р. Реабілітований 20.07.1993 р. (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 2976; ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 23. – Спр. 1693. – Арк. 120. Література: Пирожко С. Найголовніший злочинець // Радянська Волинь. – 1979. – 14 січня)

Довгоніс Іван Іванович. уродженець с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл., з сім’ї офіцера Російської імперії. Навчався в школі с. Скірче (1923–1930). Влітку 1941 р. був ініціатором насипання символічних могил Борцям за волю України на Горохівщині. З 1942 р. командир СКВ, влітку 1943 р. брав участь у бою УПА з німцями в Завидівському лісі. Весною 1944 р. мобілізований до ЧА. Під час боїв з німцями в Польщі був контужений, згодом отримав на фронті важке поранення, 01.1945 р. демобілізований. Нагороджений декількома бойовими медалями, орденом Червоної Зірки та орденом Вітчизняної Війни. Арешт. 09.1948 р. органами МДБ (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 8788. Література: Погребський В. Там у лісах Горохівщини // Наше місто. – 2002. – 10 жовтня).

Мешкали в селі:

Бабій Галина Семенівна, мешкала в с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл. Працювала станичною ЖЛ ОУН (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 414. – Арк. 12).

Інші особи, пов'язані з селом:

Бойчук Архип Григорович, псевдо Ворон, Харитон, 1924 р. н., уродженець с. Завидів Іваничівського р-ну Волинської обл. З 1943 р. чотовий в сотні УПА Гонти (С. Остап’юк). Член ОУН, старший вістун УПА. З 1944 р. в боївці Чорноморця (О. Мельник), підрайонний пров. ОУН. Застрелився 18.10.1950 р. (за іншою версією – 27.11.1950 р.), будучи важко пораненим та оточеним ОВГ Горохівського РВ МДБ поблизу с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл. Його охоронця Марка було пораненого схоплено. Тіло забрали в м. Горохів (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 4282. – Арк. 63, 75; Спр. 4782 – Арк. 58, Спр. 4850. – Арк. 342; Спр. 8525. – Арк. 89; Спр. 8586; ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 47. – Арк. 361; Мороз В. Документ до книги пам’яті Смикова і Спасова // Голос з-над Бугу. – 2011. – 15 липня)

Луковець Пивонка, 1923 р. н., уродженець с. Підбереззя Горохівського р-ну Волинської обл. Провідник ЖЛ ОУН куща № 1 у селах: Підбереззя, Стрільче Горохівського р-ну, Матів Сокальського р-ну Львівської обл. (1944) (Джерела: Архів УСБУ у Волин. обл. – Ф. П. – Спр. 6065. – Арк. 24).

Братунь Андрій Лукич

Андрій Лукич Брату́нь (1 вересня 1891, Стрільче — липень 1979, Львів) — український громадський діяч, письменник, педагог, посол польського сейму, старшина армії УНР, батько поета, громадського та державного діяча Ростислава Братуня.

Андрій Братунь
Народився

19 серпня 1891
Стрільче
Помер

липень 1979 (87 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар
Країна

Польська Республіка
СРСР
Національність українець
Діяльність

політик
Заклад

Сейм Республіки Польща
Партія

Українське селянсько-робітниче соціалістичне об'єднання
Діти

Братунь Ростислав Андрійович

Життєпис

Народився 1 вересня 1891 року у селі Стрільче нині Луцького району Волинської області.

У 1912 році закінчив Вінницьку духовну семінарію. Працював викладачем гімназії. У 1917–18 роках був старшиною військ УНР.

У 20-х роках поєднував педагогічну діяльність з активною участю у політичному житті Волині. Від 1924 року — один з лідерів волинської партії «Селянський союз», посол від неї до польського сейму. Після об'єднання з Партією Волі Народу (1926) — лідер «Сель-Робу», а пізніше «Сель-Робу-Правиці».

Був одруженим із сестрою Наталії Ужвій Ксенею (1902-1990). Син — Ростислав Братунь (1927-1995) — український поет, громадський та державний діяч, народний депутат СРСР. Невістка — Неоніла Братунь (1931-2007) — заслужений журналіст України, донька українського радянського поета Миколи Шпака (1909-1942).

У 1941–1942 роках був директором української гімназії в Горохові. Після встановлення на Волині радянської влади — директор школи у Львові, учитель української мови та літератури.

Помер у липні 1979 року в Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле №1).

1280px-Надгробок_на_могилі_родини_Братунь..jpg

1.Могила Андрія Братуня на 1 полі Личаківського цвинтаря

Українська_Парляментарна_Репрезентація_в_Польському_Соймі_та_Сенаті.jpg

Українська_Парляментарна_Репрезентація_в_Польському_Соймі_та_Сенаті_edited.jpg

1.Українська Парляментарна Репрезентація в Польському Соймі і Сенаті з польських виборів 1922 року.

Зліва направо: С. Любарський, о. прот. Д. Герштанський, С. Підгірський, А. Пащук, Б. Козубський, С. Козицький, Л. Маркович, І. Пастернак, О. Левчанівська, В. Дмитріюк, І. Павлюк, М. Пирогів, С. Хруцький, С. Маківка, М. Черкавський, О. Карпінський, М. Чучмай, А. Васильчук, Х. Приступа, Я. Войтюк, П. Васиньчук, А. Братунь, Й. Скрипа, В. Комаревич, В. Мохнюк, Ю. Тимощук, М. Луцкевич.

2.А.Братунь

Бабій Ганна Федорівна

Бабій Ганна Федорівна (справжнє прізвище Грищук) — український педагог, громадський діяч, краєзнавець, відмінник народної освіти (1976), отличник просвещения СРСР (1987), Заслужений вчитель Української РСР (1978), екс-депутат Волинської обласної ради, ветеран педагогічної праці. У 2021 році удостоєна довічної державної стипендії для видатних діячів освіти.

Народилася

24 листопада 1940 (83 роки)
село Стрільче Волинської області
Громадянство

СРСР
Україна
Місце проживання село Ощів Волинської області
Діяльність учитель, краєзнавець
Нагороди
Медаль «Ветеран праці»
Заслужений вчитель УРСР — 1978

Відмінник освіти України — 1976

Біографія
Дитинство та юність
Ганна-Ніна Бабій народилася у селі Стрільче Волинської області у 1940-му році. Батьки працювали у колгоспі.

Навчалася у Смиківській загальноосвітній школі, після закінчення якої вступила до Сокальського педучилища.

З 1954 по 1958 рік навчалася у Сокальському педагогічному училищі.

У 1966 році закінчила Луцький педагогічний інститут імені Лесі Українки і отримала фах учителя історії та української мови.

Педагогічна діяльність
З 1958 по 1959 – учитель біології семирічної школи села Лахвичі Волинської області.

З 1959 по 1961 – учитель біології, згодом – учитель початкових класів восьмирічної школи села Деревок Волинської області.

З 1961 по 1968 – учитель історії та географії восьмирічної школи села Ощів Волинської області.

З 1968 по 1973 – директор восьмирічної школи села Ощів Волинської області.

З 1973 по 1985 – учитель історії та географії восьмирічної школи села Ощів Волинської області.

З 1985 по 1996 – учитель історії восьмирічної школи села Ощів Волинської області.

З 1996 по 2001 – учитель історії з неповним тижневим навантаженням Ощівської школи І-ІІ ступеня Волинської області.

З 2001 до 2017 року працювала у школі на громадських засадах керівником музею.

З перших днів роботи в школі стала організатором і керівником краєзнавчої роботи.

У 1977 році створила музей бойової слави у школі, який постійно поповнювала разом із різними поколіннями своїх учнів.

Пошукова, дослідницька робота Ганни Бабій знайшла відбиток у дослідженнях «Літопис історії визволення території Горохівщини (1941—1944 рр.): Початок Львівсько-Сандомирської операції по Рава-Руському напрямку (за архівами 389 та 58 стрілецьких дивізій)», «Історія села Ощів», у матеріалах Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції учнівської молоді «Шляхами подвигу і слави» тощо.

У 2015 році видала книгу «Львівсько-Сандомирська операція. Прорив на Рава-Руському напрямі».

Освітньо-громадська діяльність
У 1977 – делегат IV З’їзду вчителів Української РСР.

З 1979 по 1984 – член Правління республіканської організації товариства «Знання» України.

У 1978 році обрана депутатом Горохівської районної ради. З 1979 по 1991 - депутат Волинської обласної ради народних депутатів.

Про активну депутатську діяльність Ганни Бабій постійно розповідалося на сторінках місцевої преси: і про її безпосередню участь у вирішенні питань завершення будівництва Сенкевичівської середньої школи; і про виконання наказів виборців щодо прокладання шосейних доріг у селах Вільхівка і Терешківці, під'їздів на тракторні бригади й ферми місцевих колгоспів, відкриття сучасних закладів торгівлі і побуту; і про сумлінне виконання доручень, які мала як секретар комісії з народної освіти обласної ради.

Нагороди
20 квітня 1970 року нагороджена медаллю «За доблесну працю»;

10 лютого 1976 року нагороджена нагрудним знаком Міністерства освіти УРСР «Відмінник народної освіти».

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 18 серпня 1978 року присвоєно почесне звання Заслуженого вчителя Української РСР.

24 березня 1986 року нагороджена медаллю «Ветеран праці».

14 грудня 1987 року нагороджена нагрудним знаком Міністерства освіти СРСР «Отличник просвещения СССР».

20 жовтня 2003 року видано посвідчення «Ветеран праці».

У 2015 році з нагоди 75-річчя її ім'я увійшло до «Календаря знаменних і пам'ятних дат Волині».

У 2018 році ім'я Ганни Бабій увійшло до книги «Сіячі розумного, доброго, вічного. Заслужені учителі Горохівщини».

18 серпня 2021 року Кабінет Міністрів України погодив кандидатуру Ганни Бабій (Грищук) на призначення довічної державної стипендії видатним діячам освіти.

Указом Президента України від 27 вересня 2021 року № 491/2021 заслуженому вчителеві Української РСР, відмінникові народної освіти Ганні Бабій (Грищук) призначено довічну державну стипендію для видатних діячів освіти.

Погляди
Реформа освіти в сучасний період передбачає перехід до Нової української школи, у якій учень разом зі знаннями отримує вміння їх застосовувати, змінюються методи викладання, формат спілкування і співпраці учнів, учителів і батьків, впровадження проектної роботи та навчання через діяльність. Виконання цих завдань не можливе без співпраці учнівського, батьківського та педагогічного колективів.
— Заслужений учитель України Ганна Бабій

«Якщо Ви поставили учню двійку — подумайте, що Ви зробили для того, аби цього результату не було»
— Заслужений учитель України Ганна Бабій

Леонтій Варфоломійович Бабій

Родом із села Стрільче.

У 1912 році відкрито Скобелківське однокласне сільське училище, де працював вчителем Бабій Л. В.

1933-1939рр. був першим директором тоді ще польської школи с. Мислині.

У повоєнний час учителями початкової школи села Стрільче були Леонтій Варфоломійович Бабій і його дружина Ядвіга.

Згодом пана Леонтія перевели на посаду інспектора шкіл у Горохів.

1947-1953рр. - інспектор відділу районної освіти.

1954-1955рр. - завідувач відділу народної освіти.

Школа

Стрільченська гімназія

Директор школи: Пашкевич Анатолій Гаврилович

Заступник директора: Раїса Петрівна Журавель

Адреса: вул. Шкільна,4,с.Стрільче,Луцький район, Волинська область

Рік заснування- 1995

Кількість учнів - 27

Кількість класів - 7

Кількість вчителів - 9

Історія

У 1906 році Стрільче належало до Володимир-Волинського земства. Тоді ж у селі почали будувати школу, бо діти були неграмотні, а в довколишній окрузі діяли лише два навчальні заклади в Завидові та Стрільчому.

Двокласна початкова школа в Стрільчі, 1926 рік

Опікун:

Мохлінський Людвік

Керівник:

Сціборський Антоній

Інспектор:

Городиський г. Корчак Альфред

У повоєнний час учителями початкової школи були Леонтій Варфоломійович Бабій і його дружина Ядвіга. Згодом пана Леонтія перевели на посаду інспектора шкіл у Горохів.

У 1995 році за підтримки місцевої влади, завідувачки відділу освіти Тамари Василівни Середи було збудовано нову двоповерхову дев'ятирічну школу. Директором призначили молодого педагога Анатолія Гавриловича Пашкевича, а головою профкому - Наталію Володимирівну Бондарук.

Заступницею директора школи працювала Раїса Петрівна Журавель.

Сформувався дружній колектив, в якому працювали:

організаторка дитячого колективу Людмила Михайлівна Кауза,

вчителька української мови та літератури Руслана Максимівна Антоненко,

вчителька математики Галина Яківна Лук'ян,

вчителька фізики Лариса Ігорівна Пашкевич,

вчителька математики і фізики Лариса Миколаївна Колесник,

вчителька хімії, біології та географії Світлана Леонтіївна Макарук,

вчителі історії Андрій Михайлович Гучко, Віктор Іванович Зінько,

вчительки зарубіжної літератури Лариса Вікторівна Дубінська, Оксана Василівна Жох,

вчителі іноземної мови Василь Миколайович Бобак, Юлія Миколаївна Шишко,

вчителі музики і трудового навчання Василь Васильович Сидорук, Юрій Степанович Дорощук,

вчителі фізичного виховання Тетяна Василівна Бондар, Віктор Васильович Яремчук,

вчительки початкової ланки Оксана Іванівна Волошенюк і Наталія Володимирівна Бондар.

Девіз колективу: "Вчитись, щоб все знати, працювати, щоб щось мати, добро творити, щоб нас пам'ятали".

У 2024 році школу закрили.